Мова тіла: які книги прочитати і що з них справді працює

Книг про мову тіла сотні, і половина обіцяє навчити «читати думки за жестами». Нижче пʼять, які є українською, з чесною позначкою, що в кожній витримало перевірку дослідженнями, а що ні. Як самому виглядати впевнено в розмові, ми розбирали окремо: мова тіла: сигнали і впевненість. Тут саме про книги.

Що варто знати перед читанням

У популярних книгах про мову тіла повторюються три твердження. Ось що з ними насправді.

• «93% спілкування невербальне». Ця цифра з дослідів Альберта Мерабяна, де люди оцінювали ставлення мовця за окремими словами, сказаними суперечливим тоном. Сам Мерабян на своєму сайті пише, що якщо людина не говорить про свої почуття чи ставлення, ці рівняння не застосовні.
• «Брехуна видають очі». Дослідники з Global Deception Research Team опитали людей у 58 країнах: 63,66% самі назвали відведений погляд ознакою брехні, а в анкеті з варіантами з цим погодилися 71,5%. Але метааналіз Белли ДеПауло (2003) зібрав 1 338 вимірювань 158 можливих ознак, і більшість поведінки виявилась не повʼязаною або слабко повʼязаною з брехнею. Рахункова палата США у звіті 2013 року підсумувала: людина розпізнає обман за поведінкою на рівні випадковості або трохи краще.
• «Емоцію видно по обличчю». Ліза Фельдман Барретт з колегами переглянули понад 1 000 опублікованих результатів (Psychological Science in the Public Interest, 2019). Висновок: люди хмуряться, коли злі, в середньому десь у 25% випадків, а ще хмуряться, коли зосереджені чи в них болить живіт. Тож упевнено вивести злість з насупленого лоба не вийде.

Отже, книги про мову тіла добре вчать помічати. Погано вони вчать робити висновки. З цим фільтром читати їх корисно.

1. Алан і Барбара Піз, «Мова рухів тіла»

Оригінал: The Definitive Book of Body Language, Orion, 2004. Українською: «Мова рухів тіла. Розширене видання», КМ-Букс (тепер Stone Publishing), переклад Наталії Лавської.

Найпопулярніша книга жанру. Пишуть легко, багато ілюстрацій: долоні, схрещені руки, куди спрямовані ступні, як люди дзеркалять одне одного. Для старту вона корисна: після неї ти почнеш помічати, як тримаються люди на зустрічі чи побаченні.

2. Джо Наварро, «Словник мови тіла»

Оригінал: The Dictionary of Body Language, Thorsons, 2018. Українською: «Словник мови тіла. Секрети невербальної комунікації», Vivat. Наварро 25 років працював у контррозвідці ФБР і спеціалізувався на оцінці поведінки.

Книга побудована як довідник: розділи за частинами тіла від голови до ніг, понад чотириста описаних поведінок. Зручно гортати, коли хочеш зрозуміти, що ти бачив. Слабке місце те саме, що в Піза: формат словника підштовхує до думки «жест X означає Y». Досвід слідчого цінний, але це спостереження, а не контрольовані дослідження. Відомішу його книгу What Every BODY Is Saying (2008) українською ми не знайшли.

3. Пол Екман, «Теорія брехні»

Оригінал: Telling Lies, 1985, автор кілька разів її доповнював. Українською: «Теорія брехні», КМ-Букс. Екман досліджував вираз обличчя і емоції, за його роботами зняли серіал «Обмани мене».

Цікава, щоб зрозуміти, як люди приховують емоції і чому брехати важко. Але звідси народився міф, що навчена людина бачить брехню з першого погляду. Дані вище кажуть інше: за поведінкою люди вгадують брехню ненабагато краще, ніж підкинувши монетку. Для побачень висновок простий: не грай у детектора брехні. Якщо щось незрозуміло, запитай.

4. Емі Кадді, «Присутність»

Оригінал: Presence, 2015. Українською: «Присутність. Як спрямувати свої сили на досягнення успіху», Vivat, 2018. Книга виросла з популярного виступу TED про «пози сили»: дві хвилини постояти широко, і ти впевненіший.

Частина про гормони не витримала перевірки. Повторне дослідження 2015 року на великій вибірці не знайшло впливу поз ні на гормони, ні на готовність ризикувати. У 2016 році співавторка першої статті Дана Карні написала: «Я не вірю, що ефекти пози сили реальні», і визнала, що вибірка була крихітною, а дані хиткими. Кадді своїх висновків про самопочуття не відкликала, і про цю частину науковці сперечаються досі.

Що з книги брати: головну ідею про присутність, тобто бути в розмові з людиною, а не прокручувати в голові, що вона про тебе подумає. Що не брати: віру в те, що поза перед побаченням змінить твою хімію.

5. Ліза Фельдман Барретт, «Як народжуються емоції»

Оригінал: How Emotions Are Made, 2017. Українською: «Як народжуються емоції», КСД, 2018, переклад Ярослава Лебеденка.

Це не книга про жести, і саме тому вона тут. Барретт пояснює, чому емоції не мають універсального «обличчя» і чому одна й та сама міна в різних людей і ситуаціях означає різне. Після неї будь-який «словник жестів» читаєш тверезіше. Читати важче за попередні, зате вона дає наукову основу.

Порівняння: що від якої книги чекати

• Піз. Для чого: перше знайомство, помічати пози і жести. Обережно: окремий жест подається як значення.
• Наварро. Для чого: довідник, коли хочеш розібратися, що побачив. Обережно: досвід слідчого, а не експерименти.
• Екман. Для чого: як люди приховують емоції. Обережно: брехню за поведінкою надійно не видно.
• Кадді. Для чого: тривога, присутність у розмові. Обережно: гормональний ефект поз не підтвердився.
• Барретт. Для чого: наукова противага всьому вище. Обережно: читати довше і складніше.

Як перетворити прочитане на навичку

1. Спостерігай зміни, а не окремі жести. Важить, як людина поводилась на початку розмови і що змінилось: повернулась до тебе, стала відповідати довше, почала сама питати.
2. Звіряй тіло зі словами. Сигнали тіла уточнюють сказане. Якщо вона каже «так, давай» і усміхається, це одне. Якщо каже «ну, можна» і дивиться в телефон, варто уточнити.
3. Питай замість здогадок. «Тобі тут нормально чи підемо в тихіше місце?» дає більше, ніж будь-яка розшифровка пози.
4. Працюй зі своїм тілом. Розслаблені плечі, повільніший темп мови, погляд на співрозмовницю, а не в телефон. Детальніше в статтях як говорити впевнено і як зрозуміти, що подобаєшся дівчині.

Коротко

• Для старту: Піз або Наварро. Читай як спостереження, не як словник.
• Для тверезості: Барретт. Емоції не мають одного «обличчя».
• Екман цікавий, але брехню за поведінкою надійно не розпізнає ніхто.
• Пози сили не змінюють гормони, щодо самопочуття науковці сперечаються.
• Формула 93% стосується лише розмов про почуття з суперечливим тоном.